Відкрийте для себе

24:1Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували. 2І виявили, що камінь від гробниці був відвалений. 3Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. 4І раптом перед розгубленими з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах. 5Налякані схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих? 6Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї: 7». 8І вони пригадали собі слова Ісуса.

9Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим. 10То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші , які сказали про це апостолам. 11Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм. 12Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.

13Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус. 14 вони розмовляли між собою про все, що сталося. 15А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними. 16Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.

17 спитав їх:

―Про що ви говорите між собою в дорозі?

Вони зупинилися, повні смутку; 18і один із них, на ім’я Клеопа, промовив:

―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.

19Він спитав:

―Про що саме?

Вони відповіли:

―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми. 20Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його. 21Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося. 22Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці 23та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий. 24Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.

25Він сказав їм:

―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки! 26Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?

27І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, в усіх Писаннях про Нього.

28Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.

29Але вони просили Його, кажучи:

―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується.

Він увійшов у дім та залишився з ними. 30Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм. 31Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий. 32І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»